неділю, 19 жовтня 2008 р.

1-й день




Спав не цілих 3 години… встав дуже легко і одразу, достатньо було 1-го з 3-х будильників. Їхав в автобусі до Коломиї і відчув як мені легко і спокійно… роблю те що хочу, те що подобається… така звична, здавалось би, річ… жити своїм життям… від усвідомлення цього і переповнення радістю сльози потекли потоками, плакав як мала дитина, і це були сльози радості і одночасно суму, суму через те, що так рідко останнім часом йду «своєю дорогою»…
Добрався поїздом до Рахова, а там на автобусі до Ділового. Погранки дивувались, що сам, але не довго вагались і дали дозвіл на перебування в прикордонній смузі.
Люблю ходити по невідомим місцям, але з таким рюкзаком як сьогодні далеко не зайдеш, от і вирішив добратись до першої води за селом, ночувати там і їсти все найважче по максимуму ))).
Довго йшов до першої води і коли побачив потічок, що тік через дорогу то неймовірно зрадів, пити хотів страшно… допустив дві помилки, набрав води після того як вона стікала уже з дороги і не понюхав та не попробував наперед а одразу зробив декілька великих, жагучих ковтків… то було шось жахливе : то була не вода а рідина яка по смаку і запаху була схожа на суміш в рівних пропорціях з мазуту, гною і води (правда була менше більше чистою на вигляд). Виявилось що той потічок метрів 50 тече по дорозі а потім вже стікає на сторону…. За годину уже стояла палатка і горів вогонь, а я після промивки шлунку марганцем нажерся як свиня )))
Біля вогню не посидів бо почався дощ…
Загалом сьогодні був чи не найкращий мій день народження… ні був кращий, минулого року коли ми з Ханом і Вітасом стояли на молочарні під Хомяком і їли уху )).. але якщо врахувати те, що сьогодні здійснилась давнішня мрія (вибрався у цей похід), то таки найкращий… я знову народився!

1 коментар:

  1. теж так хочу.
    Хоча не обов’язково самому, та в таких мандрівках свій кайф.

    ВідповістиВидалити