неділю, 23 березня 2008 р.

Трохи думок про любов і Любов


Cогласен что для того чтобы искренне сказать "Я Тебя Люблю" должен быть определенный уровень отношений, должна быть та самая Любовь... но уверен так же и в том, что Истинная Любовь утихает с того момента когда прозвучало "Я Тебя Люблю".
Мы начинаем говорить слова когда ощущаем пустоту... просто помолчать и чувствовать другого становится тяжело, мы боимся что другой почувствует эту пустоту и нашу неуверенность в своих чувствах, и тогда мы начинаем убеждать другого и в первую очередь самих себя в том что все замечательно... и говорим: "я тебя люблю".
Если кому то доводилось говорить эти слова по настоящему их чувствуя, тот поймет меня.. как тяжело сказать в первый раз и как становиться чуточку не по себе произнеся впервые, но насколько легче с каждым последующим разом, пока это не превратиться в рутину.
Немного не так выразился как хотел..
Момент когда чувства переходят в слова действительно нормален и он как правило должен наступить, но вот только немногие идут дальше в отношениях, открывая каждый день в близком человеке что-то новое познают друг друга больше - и тогда пламя Любви снова вспыхивает с еще большей силой (может уже не так сильно слепит, но намного больше греет), чтобы со временем поутихнуть... и с каждым таким циклом Любовь все глубже, но в то же время еще трудней достичь следующего "уровня".

22 коментарі:

  1. И все же мне кажется это индивидуально. Когда меня переполняют чувства, я задыхаюсь от невысказанности, я очень хочу озвучить свои чувства. Ведь это так важно произнести эту фразу!
    Возможно, что немаловажную роль играет разница между мужчиной и женщиной, первые больше действуют, а вторые больше говорят!
    Возможно, что слова любви, это одна из граней драгоценного камня чувств, без которого он не сможет сиять так ярко!!!

    ВідповістиВидалити
  2. Думаю, что слова любви это не одна из граней драгоценного камня чувств, а один из многочисленных инструментов обработки этого камня.

    ВідповістиВидалити
  3. ... любов? Це не прогулянки у вишневому садочку і не розбещене лизання клітора, хоча і перше і друге також.
    Кохати-це помінятися душами, це чоловічо-жіноче окреслене коло, безсоромне і сентиментально-крихке. "Я тебе люблю" - це тоді, коли задихаєшся від смертельної небезпеки, зачаєної у великій любові...

    ВідповістиВидалити
  4. слова Аноніма - дуже гарно і чуттєво сказано!

    ВідповістиВидалити
  5. А от мені щось згадується те, що людство ще навіть не придумало конкретного визначення слова "любов", а дехто вже визначив всі її "рівні".
    Це не комп"ютерна гра! Is LIVE! А поки не проживеш життя, то говорити можна тільки теоретично...

    Можна сказати "люблю",а можна мовчки продовжувати стелити чиюсь дорогу своїм теплом - нічого не зміниться, якщо Любов дійсно є...

    ВідповістиВидалити
  6. ... що я думаю нащот слів про любов...якщо чесно,то я до цього ставлюся дуже серйозно.і не люблю, щоб ці слова виглядали пустимитому майже не говорю їх.. говорю тільки тоді,коли мовчати про це не можу:)і мене дуже злить,коли їх розкидують всюди...говорячи по телефону,прощаючись...всюди тиснуть слова "я тебе люблю",на що другий відповідає "і я тебе"...я думаю,що виразити те,що ти любиш людину не конче словами...це можуть зробти очі,можуть доказати чи розказати якісь поступки.....вот так я думаю:)))

    ВідповістиВидалити
  7. :)Правильного і точного визначення любові дійсно ніхто не придумав і не придумає.Тому що кожен по-іншому відчуває,кожен по-іншому любить і кожен по "своїй любові"робить висновки і тільки для себе може придумати "визначення".Одна людина для всіх придумати не може,так як і не може відчути всього,що відчуває кожен по-своєму.Кожен судить по собі...
    Я наприклад думаю,що перший раз сказане "я тебе люблю" нічого не міняє(принаймні в гіршу сторону)конкретно.Но це при умові,коли почуття дійсно є.Ці слова говорити нелегко,тому що ними відкривається кусок душі...Таке странне при цьому почуття-коли сказати важко,а промовчати неможливо:)До цих слів,коли вони ще не були сказані,можна було прикинуватись гордою,холодною,недоступною.А коли признаєшся-все,ти "відкриваєш" свої карти і міняється тільки те,що сама стаєш наче приручений звірок:))

    ВідповістиВидалити
  8. Відносно... Все відносно...
    Іноді сказані невзначай ці слова допомогають комусь жити.

    Чи не щасливою почуває себе жінка, коли після багатох років подружнього життя все-ще чує "я люблю тебе" і може відповісти "я тебе теж"... І може час згасив ту пристрасть, яка була в цих словах тоді, коли вони були сказані вперше, але в житті їй стає трошки тепліше...

    ВідповістиВидалити
  9. ... згідний, що все відносно... і впевнений, що інколи слова "я тебе люблю" (навіть якщо за нимим нічого немає)можуть оживити чиєсь розбите сердце, внести в нього трохи світла і тепла...

    ВідповістиВидалити
  10. :)А я не згідна.Слова про любов,коли за ними нічого немає-це просто пусті слова.А оживити чиєсь розбите серце просто словами-думаю це не є добре.:)Це можна зробити не словами,а якимось вчинком-тобі буде більше користі.Хоча просто "вносити трохи світла і тепла" в серце,яке тобі байдуже і вселяти якусь надію....Чи це правильно?

    ВідповістиВидалити
  11. ... не знаю чи це правильно... і не впевнений що сам би вдався зараз до такого кроку (казати слова за якими нічого немає)... але все ж таки думаю, що все відносно і бувають різні ситуації.

    ВідповістиВидалити
  12. Я считаю-что любви как таковой -нет!есть симпатия,привязанность,которая переростает в собственность!А если у когото она есть ,и он єто чувствует-то значит один любит .а другой позволяет любить!Прожыв несколько лет вместе ,супруги которые говорят-*я тебя люблю*-это только потому что хотят вернуть то прекрасное ,то мгновение -когда они были счасливы!но теперь в их жизни наступили будни-которые заставляют только быть ,какбы сожителями ,которые должны исполнять какойто долг...

    ВідповістиВидалити
  13. а иногда -ой как хочется чтобы тебе сказали*я тебя люблю*-даже если за ними нет никах чувств..это какбы поддержка.жизненный тонус,что ты комуто нужен и есть для кого жить...

    ВідповістиВидалити
  14. "любви как таковой", той что придумали люди - действительно нет.... но уверен что есть что то большее, что очень похоже на так называемую "любовь"....
    да, иногда ой как важно услышать, что ты кому то нужен... но думаю, что это иногда хорошо и страшно когда это переходит в постоянную зависимость от чьей то поддержки
    ..а зачем жить для кого то? почему не жить для себя?.. говорю о здоровом эгоизме.

    ВідповістиВидалити
  15. Любов... У когось вона тиха і не помітна. У когось криклива і надоїдлива. Любов така, яка і людина. І тому іноді тяжко знайти любов схожу до тієї, яку випромінюєш сам.

    Живеш, невідчуваючи любові, якої хочеться, неговорячи так "я тебе люблю" як хочеться...

    Хоча ....жити для себе надоїсть так само як і жити для когось....

    ВідповістиВидалити
  16. хмм... інколи, так хочеться пожити для когось...
    жити для себе - то в моєму розумінні не те що взяв і забив на всіх і вся, під цим я скоріше розумію не класти своє життя в угоду комусь (батькам, державі, релігії, дружині), і не робити принципово тільки те що "нібито вигідно мені" а просто жити своїм життям.... життям, в якому інколи хочеться піти в гори на місяці і не бачити жодної людини, а інколи хочеться стелитися на поганій дорозі під чиїмось ногами, щоб вона не поранилась не дай боже.....

    ВідповістиВидалити
  17. От і я про це кажу...
    Але не завжди виходить жити для себе і жити для когось одночасно..
    Згоден?
    Все відносно... Зустрічаєш людину, знайомишся, спостерігаєш, вивчаєш. І тоді. мабуть, відчуваєш, чи ти біля цієї людини хочеш жити своїм життям, чи хочеш стелитися по дорозі під її ногами.
    Але чи це любов? І чи це на довго?

    ВідповістиВидалити
  18. В Любові, як на мене, присутнє і одне і друге.. сьогодні я хочу стелитись під ногами, а завтра захочу побути сам, а ще за пару днів мене знову магнітом потягне до Неї... то як день і ніч.. не може постыйно бути щось одне, тут дуже тонка межа між "жити для себе" і "жити для когось"...
    сам не завжди то розумыю, але приблизно то шось таке як : жити для себе не користаючись і не маніпулюючи іншим та допомагати, шанувати і доглядати(любити) іншого не в ущерб собі...
    шось я нинька замучений, беліберда якась виходить :)

    ВідповістиВидалити
  19. Цікава думка, але як це застосувати в житті?
    Так можна думати, коли ти маєш вибір. Коли двоє живуть разом так чи інакше користуєшся і маніпулюєш іншим, мимоволі чи навмисно. Шануєш і доглядаєш іншого в ущерб собі....

    ВідповістиВидалити
  20. як це застосувати в житті?
    нічого не хочу казати з цього приводу бо невпевнений, невпевнений і в багатьох речах що писав раніше, то просто мої думки в яких я часто сумніваюсь... згадав байку, про сороканіжку яку дуже боліли ноги, вона прийшла до мудрої сови за порадою, а та їй каже :
    "Тобі потрібно стати білкою, у неї тільки чотири лапи, то в десять разів меньше ніг і значить в десять разів меньше болю".
    - О, чудово сказала сороканіжка, тільки чотири кінцівки - то супер, скажи поскоріше як мені це зробити, як мені стати білкою?
    - Ну ти спитаєш таки, - відповіла сова, - я тут тільки поради роздаю, а ти сама думай як їх втілити.
    :)
    думаю якщо є стосунки то так чи інакше мусять бути поступки і жертви з обох сторін.. але всьому є своя ціна, у всьому є своя міра...
    на рахунок маніпуляції, то думаю що то дуже важко обійтись без неї в стосунках, але то реально, а шлях як це зробити підкаже сердце котре Любить.

    ВідповістиВидалити
  21. Гаряча тема, така дискусія розгорнулась, нікого не залишила байдужим! І міркування у всіх дуже цікаві, і кожен по своєму має рацію, бо судить зі свого досвіду. Приєднаюсь і я зі своїми копійками. Не дарма кажуть що людина шукає собі супутника життя, СУПУТНИКА, а не його господаря! Любов є - це істина, людина не може бути одна - це просто не природньо! І щастя яке здатна подарувати одна любляча людина іншій не порівняти ні з чим. На мою думку, треба весь час пам"ятати що поруч з тобою Людина, Особистість, в якої свої поглади, переживання, ставлення до життя, треба вчитись розуміти, поважати та цінувати внутрішній світ коханої людини, частіше дивитись на речі його очима, тоді все стає зрозумілим, і ти вчишся не бути егоїстом і не вимагати від іншого того що ти вважаєш вірним, чи тільки того що хочеш ти... може не все висловила так як хотілось би (все ж таки даром письменництва та ораторства не наділена:)) але таку маю думку

    ВідповістиВидалити