Пив масала чай з молоком та спеціями і перебирав каміння що привіз з різних місць Індії... в цей час сидів біля відкритої тумбочки з якої просто вивалювалися клубами запахи.. запахи звідти...Зараз повний рот ароматів від чаю, грає індійська музика...
...якийсь дивний стан був, з початку було неймовірно приємно та добре, потім почало зводити скули і якесь напруження появилось.. потім знову прийшов спокій.
За два десятки хвилин кілька раз мінявся настрій та самопочуття, і то кардинально. Скільки було в голові, дуже хотілось записати що відчував... а тепер десь зникло все, навіть бажання писати щонебудь пройшло. Дивина тай годі.
Дуже повільно у мене просувається обробка фотографій з подорожі по Індії. З приблизно 1700 фотографій обробив не більше 300. А про опис взагалі мовчу :). Хоча розумію що здалось би хоть щось записати, поки ще спогади і відчуття свіжі. Бо сам собі не раз дякував за старі записи, з допомогою яких вертався в стани в яких перебував під час походів в гори чи подорожей.Розум з часом постійно ліпить на спогади купу свого, домальовує, прикрашає чи "згущає краски", короче робить так як йому то вигідно. А от що записано на папері та обов'язково перебуваючи в певному позитивному стані - то йому не підсилу змінити, і тоді він, хоч на якийсь час, але здається.
