неділя, 11 жовтня 2009 р.

Все що робить нас щасливими - просте. Ми ж пропадаємо в гонитві за чимось унікальним та незбагненним. Шукаємо чогось, що зробить нас щасливими завтра, упускаючи те що може зробити нас щасливими зараз.
Опубліковано Vova Vovk о 23:22
Мітки:

8 коментарів:

  1. Анонім16 жовт. 2009 р., 16:27:00

    А чи є в цьому житті простота,
    особливо в людях
    Ззовні все (і люди)таке просте і гарне, а в середині - слизьке і холодне...

    ВідповістиВидалити
  2. YARA17 жовт. 2009 р., 23:15:00

    Автор видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити
  3. Vova Vovk18 жовт. 2009 р., 08:08:00

    Підтримую Олесю.
    Вибір за тобою (мною). В якому світі хочеш жити Ти? Точніше, який світ вибираєш Ти? Світ простого і гарного, чи світ слизького і холодного...

    ВідповістиВидалити
  4. Анонім19 жовт. 2009 р., 12:57:00

    це просто фільтр:) яким можна відсторонитися від реальності! на мою думку суть в тому щоб розуміти що відбувається насправді і смиренно сприймати ситуацію, яка приходить і бачити і холодне і тепле і яскраве!

    ВідповістиВидалити
  5. Анонім19 жовт. 2009 р., 18:20:00

    звичайно, можна переконати себе, що чорне, насправді біле,замалювати сірий світ картинами цвітучих вишень...
    Часто люди женуться за унікальним та незбагненним, упускаючи найпростіше, але є такі люди, які навпаки шукають простоту серед пихатого світу...але їх так само не розуміють...

    ВідповістиВидалити
  6. Vova Vovk4 лист. 2009 р., 15:40:00

    мені важко передавати своє сприйняття світу словесними категоріями...
    переконувати себе, що чорне, насправді біле - це набагато гірше ніж сприймати все так як воно є..
    категорично проти таких поглядів, і якраз за те щоб бачити все в реальних фарбах, саме в реальних, а не в сірих чи темних чи світлих...

    наш вибір полягає в тому, що ми вибираємо як сприймати те що бачимо... не потрібно замальовувати сірий світ цвітучими вишнями, просто коли вони є, їх потрібно бачити, так само як і сиру холодну землю з якої вони виросли.....
    чи багато з нас побачили б цвіт вишні в місячному світлі будучи холодним і голодним? чи багато з нас сприйняли б красу моменту за тих обставин в які потрапила монахиня?

    коли кажу, що сам вибираю світ в якому живу, то маю на увазі те що цей світ такий який є, і тільки я сам даю йому визначення, назви, кріплю ярлики на речі: це світле а он то темне, то холодне а ось оце тепле.... і називаю (сприймаю) світ та речі в ньому в силу своїх переконань, стереотипів, які є набутими та часто змінюються.
    Вся халепа в тім, що нам (більшості) чомусь набагато легше назвати річ темною та холодною, ніж світлою та теплою. Хоча та річ просто є сама по собі, і уже ми вирішуємо якою вона буде.
    Звичайно, коли сиджу голодний та замерзлий в ночі під деревом, то нікуди не подінеш відчуття холоду та голоду, але й вишня так само буде цвісти не залежно від того бачу я її чи ні.
    По собі знаю, що більшість "нещасть", що зі мною ставалися, які називав нещастями, були всього лиш певними подіями чи явищами, що мали не тільки один негативний аспект... і саме я сприймав їх як негативні... та з плином часу багато з тих "нещасть" зараз сприймаються як потрібні та позитивні обставини чи навіть здаються смішними в сьогоднішньому світлі.
    Як би там не було, мені дуже важко реально бачити речі, то ж наразі волію надавати їм більше позитивних ніж негативних оцінок. То моя особиста позиція, яка аж ніяк не претендує на істину.

    ВідповістиВидалити
  7. Наталя25 лист. 2009 р., 16:06:00

    Колись почула фразу: "Життя-це не те, що з нами відбувається, а як ми до цього відносимось"...
    Істинна правда...

    ВідповістиВидалити
  8. Vova Vovk25 лист. 2009 р., 21:37:00

    Цілком згідний, Наталя.

    ВідповістиВидалити

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)