11 окт. 2009 г.

Все що робить нас щасливими - просте. Ми ж пропадаємо в гонитві за чимось унікальним та незбагненним. Шукаємо чогось, що зробить нас щасливими завтра, упускаючи те що може зробити нас щасливими зараз.

8 комментариев:

Анонимный комментирует...

А чи є в цьому житті простота,
особливо в людях
Ззовні все (і люди)таке просте і гарне, а в середині - слизьке і холодне...

OlesjkO комментирует...
Этот комментарий был удален автором.
Vova Vovk комментирует...

Підтримую Олесю.
Вибір за тобою (мною). В якому світі хочеш жити Ти? Точніше, який світ вибираєш Ти? Світ простого і гарного, чи світ слизького і холодного...

Анонимный комментирует...

це просто фільтр:) яким можна відсторонитися від реальності! на мою думку суть в тому щоб розуміти що відбувається насправді і смиренно сприймати ситуацію, яка приходить і бачити і холодне і тепле і яскраве!

Анонимный комментирует...

звичайно, можна переконати себе, що чорне, насправді біле,замалювати сірий світ картинами цвітучих вишень...
Часто люди женуться за унікальним та незбагненним, упускаючи найпростіше, але є такі люди, які навпаки шукають простоту серед пихатого світу...але їх так само не розуміють...

Vova Vovk комментирует...

мені важко передавати своє сприйняття світу словесними категоріями...
переконувати себе, що чорне, насправді біле - це набагато гірше ніж сприймати все так як воно є..
категорично проти таких поглядів, і якраз за те щоб бачити все в реальних фарбах, саме в реальних, а не в сірих чи темних чи світлих...

наш вибір полягає в тому, що ми вибираємо як сприймати те що бачимо... не потрібно замальовувати сірий світ цвітучими вишнями, просто коли вони є, їх потрібно бачити, так само як і сиру холодну землю з якої вони виросли.....
чи багато з нас побачили б цвіт вишні в місячному світлі будучи холодним і голодним? чи багато з нас сприйняли б красу моменту за тих обставин в які потрапила монахиня?

коли кажу, що сам вибираю світ в якому живу, то маю на увазі те що цей світ такий який є, і тільки я сам даю йому визначення, назви, кріплю ярлики на речі: це світле а он то темне, то холодне а ось оце тепле.... і називаю (сприймаю) світ та речі в ньому в силу своїх переконань, стереотипів, які є набутими та часто змінюються.
Вся халепа в тім, що нам (більшості) чомусь набагато легше назвати річ темною та холодною, ніж світлою та теплою. Хоча та річ просто є сама по собі, і уже ми вирішуємо якою вона буде.
Звичайно, коли сиджу голодний та замерзлий в ночі під деревом, то нікуди не подінеш відчуття холоду та голоду, але й вишня так само буде цвісти не залежно від того бачу я її чи ні.
По собі знаю, що більшість "нещасть", що зі мною ставалися, які називав нещастями, були всього лиш певними подіями чи явищами, що мали не тільки один негативний аспект... і саме я сприймав їх як негативні... та з плином часу багато з тих "нещасть" зараз сприймаються як потрібні та позитивні обставини чи навіть здаються смішними в сьогоднішньому світлі.
Як би там не було, мені дуже важко реально бачити речі, то ж наразі волію надавати їм більше позитивних ніж негативних оцінок. То моя особиста позиція, яка аж ніяк не претендує на істину.

Наталя комментирует...

Колись почула фразу: "Життя-це не те, що з нами відбувається, а як ми до цього відносимось"...
Істинна правда...

Vova Vovk комментирует...

Цілком згідний, Наталя.