неділю, 21 червня 2009 р.

Жаба змогла то і я зможу :)


Приймати серйозні рішення і щось кардинально міняти у своєму житті завжди так важко. І як же ж "добре" сидіти у своєму привичному тихому болотці, де все знайоме і безпечне. Сіра рутина дає безпеку і гарантію, що все буде так і на далі, нічого нового страшного не станеться - це у неї не забереш... але водночас вона позбавляє можливості статись чомусь новому прекрасному, вона виїдає душу яка хоче кольорового життя. І той хто боїться пуститись у "вільне плавання" завжди знайде сотні причин щоб виправдати себе: така доля; я маленька людина і нічого не можу вдіяти проти цього жорстокого і несправедливого світу; завжди є хтось хто кладе палиці в колеса; сонце не з того боку світить і т.п.
Отак і я засидівся у своєму "болотці". Навіть вдосконалював умови в ньому. Та геть забув що на світі є ще озера, ріки, моря і океани. Давно пора вилазити.
Скільки мені говорили раніше, скільки прикладів бачив.. та всерівно як та жаба у колодязі якщо і не те щоб не вірив то просто ігнорував розповіді про океан... але факт, що з болота не видно океану зовсім не значить що його не існує.
Людина має вибір завжди.. і варіантів дуже багато. Навіть серед тих же жаб найшлася така, що колись давно наважилась на зміни, вилізла з води на дерево!... еволюція зробила своє і ось результат: деревна жаба, або квакша (райка звичайна) :).

6 коментарів:

  1. Думаю, приймати кардинальні рішення в житті важко не завжди, а лиш тоді, коли ми робимо їх рідко. Через це не маємо звички брати на себе відповідальність за своє життя, а завжди шукаємо "відмазу". Але кому від цього стане легше. Добре, що робиш зміни. Любі зміни - на краще :). І жаба просто суперська !!! :)

    ВідповістиВидалити
  2. "Відмаза" точно ще нікому не помогла.

    Жабі сподобалось як ти її оцінив :)

    ВідповістиВидалити
  3. рідко хто признає ,що сидить у тихому 'болотці'.і хоче вилазити з цього 'болотця.'

    ВідповістиВидалити
  4. Люди часто брешуть іншим, але набагато частіше брешуть собі. Треба бути повним ідіотом, щоб себе задурювати, коли справи йдуть зле. Це ще нікому не помоголо. Це всеодно, що закривати ладонями очі, коли сталась біда, замість того, щоб діяти.

    ВідповістиВидалити
  5. Vova Vovk, я теж так роблю. Боюся змін напевне. І це в усіх варіантах життя: чи то робота чи стосунки з прекрасною ( деколи тільки на вигляд:) ) половиною людства. Вже ніби зібрався щось змінити у житті, а тут знаходиться чергова відмазка і всі задумки відкидаються. І тільки через СТРАХ щось змінити. Можна себе назвати боягузом, але то не правильно. Необхідно відкинути всі заморочки і йти як не напролом до своєї мети то обхідними шляхами. І якщо зупинятися, то тільки "попити води" і далі в бій, бій за власне життя, життя яке сам відштовхуєш від себе.

    ВідповістиВидалити