Робота не вовк, в ліс не втече. Мабуть не завжди, бо буває така робота, що просто загризає, забирає всі сили, виїдає душу. Після якої уже не хочеться нічого, окрім як загубитися від усього і усіх, нічого не чути і нічого не бачити. І коли отак допікає, задаюсь питанням: хіба це те чого я хочу? хіба це і є вершина моїх потреб від життя? невже воно отак і має бути надалі?....
та ну його...
.. людина дійсно може привикнути до любого "болота". Інколи воно підсихає, з гори засвітить сонечко і все не так вже й погано виглядає зовні.. і вже не памятаєш (якщо коли небудь знав), що десь там, не так далеко звідси, є галявина з пахучими квітами.
"Файні слова", а отак за вихідні оклигаю менше більше і з понеділка та сама херня! Ніби щось і робиш щоб воно не було так надалі, але чомусь то так повільно міняється.. чи не те роблю, щоб щось змінилось?.. чи то я просто собі думаю, що щось роблю?
До
-
Між нами
Так тонко запахло ніжністю
Хочу
Побачити як ти спиш
Минають
Так швидко минають вічності
Вірю
Коли ти мені мовчиш
Між нами
Ще жодного...
Задай собі питання чого ти хочеш від цієї роботи? Для чого ти працюєш? Якщо це гроші то чи можна знайти ефективнішу роботу? де будеш прикладати менше зусиль і заробляти більше/ А якшо ти маєш на цій роботі чогось навчитися то тоді тре потерпіти.
ВідповістиВидалитиДумаю треба знайти ту роботу, на яку хочется йти зранку, і найти таку жінку, до якої хочеться повертатись ввечері після роботи. Якщо робота до душі, то гроші рано чи пізно будуть. Знайди причини, по яких ти на цій роботі, і ти будеш знати, що з нею зробити :)
ВідповістиВидалити"Я не хотів би мати абсолютно все,
ВідповістиВидалитиВіддаючи комусь, нічого не чекати,
На краю світу я зрозумів одне:
Неможливо у житті всі мрії наздогнати.
Я шукав те, що в мене було завжди,
Але тільки зараз я цe все побачив....
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити