Прочитав в одному інет щоденнику: "...прошу верни мне все, что было вновь..... Ты не играй со мной!!!"
Знову маю на рахунок цього свою думку, з якою більшість підозрюю, що не погодиться.
Ніхто з нами не грає в любов.. ми самі в неї граємо, самі вибираємо правила і самі ж їх порушуємо... ми бачимо не те що є, а тільки те що хочемо бачити, а коли і не бачимо то уявляємо що воно так є (неважливо погане чи добре, кому як пасує) і самі ж потім звинувачуємо в тому що сталося інших або дякуємо їм за це... але майже ніколи ми не беремо до уваги себе.
Ніхто нас не полюбить якщо ми не відповідатимемо певному образу, і ніхто нас не зрадить, якщо ми самі не створимо цьому умови і не повважаємо себе обдуреними, зрадженими... все в нас.... винити чи дякувати комусь іншому - вважаю не розумним!
переважно спочатку звинувачуємо, апотім дякуємо :)
ВідповістиВидалитиЦікаві у тебе думки про Любов...Незвичні...
ВідповістиВидалитиЯкщо я правильно зрозуміла, то кожна людина в любовних стосунках має те, на що заслуговує?
Чому ти прийшов до такого висновку?
Кожна людина має те, що заслуговує, чи навіть скоріше те, що сама обирає.
ВідповістиВидалитиДо таких висновків прийшов через солодко-гіркий досвід.
Тепер зрозуміло... Помітно вплив цього "солодко-гіркого досвіду"....
ВідповістиВидалитиЗгідна, що у відносинах ми отримаємо те, що самі вибираємо, але це не означає, що ми на це заслуговуємо. Тим більше,не треба звинувачувати себе у всьому, що відбувається адже любов - це все ж відносини між двома, часом різними і суперечливими людьми... любов в будь-якому розумінні - це гра двох, і якщо вона справжня, то в ній не мало б бути ні переможців, ні переможених...
думаю у тебе ще буде можливість отримати солодкий досвід, з медовим присмаком і ванільним ароматом....і твої думки посолодшають
Досвід був саме солодко-гіркий! не кажу що він був гірким, ні! ні в якому разі.. і те що він був солодко-гірким робить його особливо прекрасним і цінним. І не кажу звинувачувати себе у всьому, що стається.. нікого не треба звинувачувати, навіть себе.. Потрібно тільки взяти на себе відповідальність за своє життя, бо ми самі його творимо..
ВідповістиВидалитиНе вийшло гармонійних стосунків з певною людиною, то це не значить що хтось в цьому винен.. так сталось. І як там кажуть, що якщо хтось не любить тебе так як би тобі хотілось, то це не значить, що він не любить тебе усім своїм серцем.
Так це гра двох, але знову ж таки, партнера обираємо самі. Можна нарікати на долю, а можна її прйняти. В любому випадку вважаю, що за все що з нами стається відповідальні ми самі. Сцени, декорації, актори, ролі.. все це міняється і може бути змінено, вибрано.. але усюди присутній я, який незмінний.
А стосовно: отримати солодкий досвід, з медовим присмаком і ванільним ароматом... ммм.. тільки ЗА! )))
ВідповістиВидалитиНу що ж.... Сприймаймо житття таким, яким воно є... по великому рахунку, це воно диктує нам умови, зводить і розводить людей...
ВідповістиВидалитиА любов....Любов творить чудеса...За допомогою неї ми змінюємо світ, і за для неї ми змінюємося самі.....Варто, не боятися проявляти ці почуття на ззовні....
... все в нас.... винити чи дякувати комусь іншому - вважаю не розумним!
ВідповістиВидалитиА не розумніше просто не гратись в любов, щоб потім не писати таку хірню?
Дозвольте ,пане, з обличчям дитини запитати-на вашу думку розумніше в цьому житті піти в*монастир*?Щоб не писати таку херню)))))Чи краще відчути життя в усіх його проявах?
ВідповістиВидалитиКраще відчути життя у всіх його проявах. А щоб відчути життя у ВСІХ проявах, то треба і в монастирі пожити.
ВідповістиВидалитиЩо ж стосується мого коментара....думаю Анонім ви його не правильно зрозуміли. Володя в даному випадку путає любов і гру в любов, яку ми всі привикли називати коханням. А це абсолюно різні речі. Зара це важко пояснити. Скажу лиш одне - від того що ми хрін назвемо черешнею, він не стане солодшим. Дякую, що так сердечно відреагували на мій коментар.
Впевнена, що в кожного, хто прочитав статті, є своя думка, і що кожна стаття певною мірою стосується кожного з нас.
ВідповістиВидалитиЩо стосується статті про любов: бачу тут справжня дискусія (в коментарях), та воно й не дивно, тому що в кожного в житті було це чудове почуття (і на той момент здавалось, що це воно і є, що саме цього ми чекає все життя), для кожного з нас воно було інше, тому і думки різні...
Сперичатись тут не треба і щось комусь доказувати також...
Треба просто навчитись любити і цінити почуття людини, яка поруч, яка хоче (хоча не завжди виходить) зробити тебе щасливою. Банально? Так, згідна. Але насправді ми цього хочемо, може, не всі в цьому признаємось, але...
"...якщо хтось не любить тебе так як би тобі хотілось, то це не значить, що він не любить тебе усім своїм серцем" +++ - дуже дуже сподобалась думка, і так воно є насправді, кожна людина по своєму проявляє свою любов, так як вона це розуміє і вміє, у кожної людини є своя мова любові на якій вона розмовляє, треба тільки навчитись розуміти цю мову, і цінувати і дорожити коханою людиною, саме такою яка вона є!!!
ВідповістиВидалити