5 сент. 2008 г.

найшов цей запис у чернетках))), тоді не опублікував, а зараз думаю що можна ))

це просто срака!... як же ж далеко можна зайти в сторону від наміченого і необхідного !....

4 комментария:

Анонимный комментирует...

Це як ?...

Vova Vovk комментирует...

мені шкода що тільки тепер побачив цей коментар..
та дуже просто...
от живеш: ходиш на роботу (нормальну і з перспективою) - але вона тобі не подобається, живеш з жінкою яка тобі не до душі, але до якої привик, маєш захоплення і речі які приносять радість - але на них банально постійно не вистачає часу і сил, які забирає рутина.. рутина в якій губиш свої первинні цілі і заповітні мрії.. і саме зле в цьому що ота "срака" так тебе засосує що ти уже не розумієш що відбувається і просто існуєш з дня в день, а життя минає.. дуже вдало сказав якось мій друг Льоша: "Так страшно и грустно становится, когда понимаешь, что всех людей вокруг обманывают. Придумывают для них всякие искуственные ценности и цели для жизни, навязывают их и заставляют поверить в них и считать их за свои. И люди верят и идут к придуманой иллюзии всю жизнь, а когда доходят, они разочаровываются, потому как цель счастья им не приносит, или оно так быстро улетает, и человек ставит себе еще большую иллюзорную цель (как например купить еще более крутую машину) и думает что она его сделает счасливым. Сюжет повторяется, и человек так и остается несчастным всю жизнь. Он вроде бы многого добился, много работал и верил в счасливое будущее, но у него грустные глаза, и имея кучу всякого бесполезного барахла вокруг себя (которое еще недавно он считал целью жизни) он прожег свою жизнь. Самое дорогое, что у него было, он прожег." http://www.goltis.info/forum/viewthread/734/P30/

Анонимный комментирует...

Дякую за пояснення! Тепер розумію.І ноді відчуваю схожі відчуття. Коли не хочеться ні ділом займатися, ні дурницями...
Пробуєш щось міняти, а нічого не виходить... Ніби копирсаєшся в багнюці, в результаті - замучений, по вуха в г.... болоті, розумієш, що навколо одне болото, чорне, смердюче і чи сидиш в ньому, чи біжиш.. все одно ти мокрий і брудний.
Вихід - бігти, довго-довго, і можливо виберешся з того страхіття. Вийдеш на беріг річки та відмиєшся від того бруду,
Або залишитися сидіти в болоті і чекати. а чого чекати? Сонця напевне. Воно все висушить і болото, що на тобі, саме відпаде...
От і думаєш, куда ти зайдеш і в яку сторону?

Vova Vovk комментирует...

ну так.. якби ж то завжди знав і розумів куди йдеш і навіщо..
"а кто сказал что будет легко" ))