Прекрасне... воно так близько. Навіть руку простягати не потрібно. Воно уже тут.
Тільки трохи привідкрити очі і воно від незвичності починає сліпити. Спочатку це може налякати, але з часом привикаєш, освоюєшся, і потім закривши очі знову уже не можеш цілковито забути його. Час від часу воно нагадує про себе легким тягарем на душі, темним кутком що потребує того світла. Все що потрібно зробити, тільки привідкрити завісу. світло приходить, темрява розсіюється. Як кажуть мудрі люди, темнота - це всього лиш відсутність світла.
Ще згадались слова Поля Моріа: "Якщо хочеш почути спів пташки, то почуєш його і серед шуму вантажних автомобілів."
