Одної миті достатньо... не знаю як визначити цю мить в часовому проміжку.. то значно меньше секунди... мить світлої голови і все стає зрозумілим, простим, уся складність пропадає, життя легке і приємне.
Трохи попустити хватку, збавити темп, повернути як собачка (коли їй цікаво шось) голову на бік... і клац.. світ міняється..... чого ж блін так рідко це стається!?
До
-
Між нами
Так тонко запахло ніжністю
Хочу
Побачити як ти спиш
Минають
Так швидко минають вічності
Вірю
Коли ти мені мовчиш
Між нами
Ще жодного...
Це треба спиняти себе час від часу, і усвідомлювати, що все добре
ВідповістиВидалитиІ майже віджразу бачиш, що все дійсно добре
Оля
P.S.
ВідповістиВидалитиЯкщо я правильно тебе зрозуміла
Мені теж це знайоме. Ти починаєш розуміти ті речі, які ще пару хвилин були недоступні для тебе ... в ці хвилини твоя свідомість підводить підсумок.... Ти бачиш, що проблеми зовсім не проблеми і ще не все втрачено або ж навпаки, розумієш, що те, що зроблено неправильно. Мить істини ... Тільки би вона частіше гостювала в наших головах, а головне не запізнювалася. Як би там не було, життя прекрасне, Сонечко!
ВідповістиВидалитиНе Оля.
Дякую за коменти. Тільки но вернувся з сплавляння по Дністру і от прочитав.
ВідповістиВидалитиТак, Оля, завжди все добре... тобто в моєму розумінні завжди все так як треба, а добре чи зле - то ми вже самі приймаємо з цього приводу рішення.
І в житті не тільки все добре, воно до того ж завжди прекрасне :)
А чи запізниться та мить чи ні - то вже від нас залежить.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити