четвер, 2 липня 2009 р.

Коли одна мить спокою в голові розганяє хмари перед очима

Одної миті достатньо... не знаю як визначити цю мить в часовому проміжку.. то значно меньше секунди... мить світлої голови і все стає зрозумілим, простим, уся складність пропадає, життя легке і приємне.
Трохи попустити хватку, збавити темп, повернути як собачка (коли їй цікаво шось) голову на бік... і клац.. світ міняється..... чого ж блін так рідко це стається!?

5 коментарів:

  1. Це треба спиняти себе час від часу, і усвідомлювати, що все добре
    І майже віджразу бачиш, що все дійсно добре


    Оля

    ВідповістиВидалити
  2. P.S.
    Якщо я правильно тебе зрозуміла

    ВідповістиВидалити
  3. Мені теж це знайоме. Ти починаєш розуміти ті речі, які ще пару хвилин були недоступні для тебе ... в ці хвилини твоя свідомість підводить підсумок.... Ти бачиш, що проблеми зовсім не проблеми і ще не все втрачено або ж навпаки, розумієш, що те, що зроблено неправильно. Мить істини ... Тільки би вона частіше гостювала в наших головах, а головне не запізнювалася. Як би там не було, життя прекрасне, Сонечко!


    Не Оля.

    ВідповістиВидалити
  4. Дякую за коменти. Тільки но вернувся з сплавляння по Дністру і от прочитав.

    Так, Оля, завжди все добре... тобто в моєму розумінні завжди все так як треба, а добре чи зле - то ми вже самі приймаємо з цього приводу рішення.

    І в житті не тільки все добре, воно до того ж завжди прекрасне :)
    А чи запізниться та мить чи ні - то вже від нас залежить.

    ВідповістиВидалити
  5. Автор видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити

І що ти думаєш з цього приводу?