вівторок, 6 жовтня 2009 р.

Нічне небо

Люди! Там на вулиці таке небо, безсоромно красиве небо! Повний місяць і багато багато рваних хмар, які світяться у його сяйві, а сам місяць ніби навмисне оминають. Все сяє і пахне осінньою свіжістю.
Згадав історію про монахиню яка просилася на ніч до людей в одному селі і ніхто її не прийняв. Вона не розчарувалася і пішла за село та заночувала під квітучою вишнею. Коли серед ночі мандрівниця проснулася від холоду то була вражена і зачарована красою вишні з якої опадав цвіт при місячному світлі. Жінка дякувала і благословила тих людей що не прийняли її на ніч до своїх хат, бо тепер мала змогу дивитися на ту красу що була перед нею..

Боже, яке ж це життя прекрасне.. і воно тут, не десь далеко в горах, не десь в глибинах океану, зовсім близько.. і навіть не там на дворі над головою... просто отут.

Сидів робив роботу, пішов за чаєм, підняв голову.. а там :). Чесно, вже й не шкода, що прийшлося так довго сидіти за компом.

1 коментар:

  1. Так бувають моменти на перший погляд звичайні, буденні, а ти гостро відчуваєш як тебе переповнює щастя

    ВідповістиВидалити