Пішов не тою дорогою, зтратив 50 хв часу і не мало сил, вже було почав розстроюва- тись, що так сплужив, але вчасно схаменувся, подивився зі сторони на те що сталось… так, втратив час і сили, але там я поїв ожинів, сфотографував чудернацького коника стрибунця, побачив декілька гірських потіків, зняв на відео листок на павутині.. і як почав думати так, тобачу а біля стежки під листком здоровенна ожина (при чому довкола не було жодної) – сприйняв то як дарунок за правильні думки від сущого, а був би далі бідкався то заблудив би ще далі, або в кращому випадку зашпортався і впав або за шиворіт залізла б якась кусючка.
Коли вийшов під хребет (дуже важкий вихід був)… ооо, то був кайф, так багато афин я давно не бачив, та щей в таку пізню пору.. не довго дивився на них… в основному їв ))). Коли вирвався з полону афин то попав у більш небезпечний полон : метелик, такого бачив вперше, поки сфотографував пройшло хвилин 30, набігався по кущам і схилам досхочу…
Жербан – кльова гора! Тут уже бачу незвичні для себе Карпати.. в 17:00 обід на Жербані а потім траверс Попа Івана.. зрозумів що до темна не вспіваю… таки не вспів… дуже скоро стала ніч, дощ, гроза… на хребті висотою 1600 м.н.р.м. в дощ з блискавкою і в ночі не дуже затишно, та ще й зрозумів, що дорогу втратив… почав крутий спуск у низ до лісу і води.. найшов воду і на першому ж менше більше рівному місці розбив палатку, на суху повечеряв і валюсь спати... а дощ лупить..
Коли вийшов під хребет (дуже важкий вихід був)… ооо, то був кайф, так багато афин я давно не бачив, та щей в таку пізню пору.. не довго дивився на них… в основному їв ))). Коли вирвався з полону афин то попав у більш небезпечний полон : метелик, такого бачив вперше, поки сфотографував пройшло хвилин 30, набігався по кущам і схилам досхочу…
Жербан – кльова гора! Тут уже бачу незвичні для себе Карпати.. в 17:00 обід на Жербані а потім траверс Попа Івана.. зрозумів що до темна не вспіваю… таки не вспів… дуже скоро стала ніч, дощ, гроза… на хребті висотою 1600 м.н.р.м. в дощ з блискавкою і в ночі не дуже затишно, та ще й зрозумів, що дорогу втратив… почав крутий спуск у низ до лісу і води.. найшов воду і на першому ж менше більше рівному місці розбив палатку, на суху повечеряв і валюсь спати... а дощ лупить..
Так, так, я за, дійсно у важких ситуаціях, або колись щось йде не так як заплановано найкращий вихід - то позитивне відношення до ситуації, на своєму досвіді не раз вже переконалась в цьому, дійсно допомагає:) (рада що знайша однодумця!) А метелик - то справжня краса, я теж таких ніколи не бачила, та й подаруків в тебе було того дня просто заздрощі беруть. Гарний опис, дякую що поділився. Мені це дуже цікаво, люблю мандрувати, а в тебе тут ще й досвід отримати можна і натхнення до здійснення чогось схожого. Дякую:)
ВідповістиВидалитиНемає за що. Радий поділитися. Вже хочеться поближче познайомитись з однодумницею :)
ВідповістиВидалитиДякую за твою щирість)Та ми вже й так знайомі, дуже приємне знайомство доречі) Я дуже люблю іноді мандрувати сама, це не всі розуміють, тому твій блог дуже мені цікавий, а ще плюс близькі мені роздуми про життя і ставлення до нього.. От і насолоджуюсь читанням, спогляданням та спілкуванням)))
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити