суботу, 22 березня 2008 р.

Вогонь життя...


Вогонь. Приходить ні звідки, а коли гасне – йде в нікуди. Головна ціль його існування – горіти, палити. Він не задається питанням: для чого? чому? ; є можливість – він горить, горить так сильно, як тільки може.
Так і наше життя, головна ціль якого, як на мене – любити. Не можна відкладати любов. Це проти природи, не нормально, але людині якимось дивом це вдається. Як вогонь може не горіти, як можна не любити? Не можна думати: немає часу на любов, я ще встигну, спочатку влаштуюсь на хорошу роботу, зароблю грошей, куплю великий дім, машину і ..., потім буду любити. “Потім”, може не настати. Можна робити це все, але не забувати про Любов, робити це все з Любові, а не з відчаю, жадоби влади, не вдоволення, заздрощів, ненависті, страху. Хоча… коли буде Любов, більша частина “непотребу” відпаде сама по собі, пустоти не буде, не буде потреби заповняти її сміттям.

Бо дрова можуть зогнити, а вогонь так і не розгориться.

2 коментарі:

  1. Вогонь не буде горіти, якщо перекрити йому кисень. Так само і з Любов'ю. Хоча... безвихідних ситуацій не буває. Все залежить від сили духу

    ВідповістиВидалити