Дійсно, життя як книжка, непрочитана книжка... і я не буду перечитувати одні й ті самі сторінки свого життя, а буду гортати цю книжку, сторінка за сторінкою... йти у невідоме.
До
-
Між нами
Так тонко запахло ніжністю
Хочу
Побачити як ти спиш
Минають
Так швидко минають вічності
Вірю
Коли ти мені мовчиш
Між нами
Ще жодного...
:) невідоме, воно завжди манить, але інколи так солодко повернутись туди...де була найтемніша ніч...серце немов виривалось...подих був все частіший...бракувало слів... інколи ми прокручуємо своє життя немов ту кіноплівку виділяючи найприємніші моменти свого життя...і ми дуже часто посміхаємось роблячи такі речі...минуле нас мимоволі заставляє перегортати сторінки, особливо якщо там були цікаві люди, хороші речі, красивий секс, просто подих вітру, або ...найтемніша ніч....
ВідповістиВидалитипам'ятати минуле і жити ним то дві різні речі...
ВідповістиВидалитиЖиття саме перегортає сторінки. Головне не тримати їх...
ВідповістиВидалитиага :)
ВідповістиВидалитиВоно іноді прогорне їх і назад...
ВідповістиВидалитиАле хай собі бавиться!